Від автора

Задьора Тетяна Григорівна

заступник директора з навчально-виховної роботи, вчитель образотворчого мистецтва, креслення

КЗ «Навчально-виховний комплекс «Загальноосвітній навчальний заклад – дошкільний навчальний заклад» №3 м. Дніпродзержинська

 

спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії,

 «старший учитель»

Від автора

В  Україні відбуваються кардинальні зміни в усіх галузях життя суспільства: політичній, економічній, соціальній. Держава переходить до моделі інноваційного розвитку, запорукою якого є активний пошук нових форм і методів управління. Стратегічними  цілями,  завданням та  пріоритетними напрямами  радикальних перетворень в управлінні загальноосвітнього навчального закладу  стає  здатність до змін, відкритість до комунікації,  орієнтація на особистість учня і педагога,  солідарність у цінностях і поглядах на освіту, сформованість поведінки.

Сьогодні навчальний заклад все більше сприймається як «помічник», «регулятор», «каталізатор», «партнер», ніж постачальник освітніх послуг. Партнерами, в такому разі, стають й інші суб’єкти громади: учні, батьки, громадськість. Цінність таких партнерських відносин полягає в тому, що вони мають мету забезпечити існування продуктивних демократичних, громадсько-контрольованих механізмів постійної трансформації освіти в повній відповідності з напрямком розвитку суспільства, його потреб, прийнятих стандартів та цінностей.

            Запропонований  до Вашої уваги матеріал розкриє управлінські аспекти  створення партнерських взаємин в форматі впровадження  моделі «Ростимо, виховуємо, віримо!» яка демонструє новий стиль відносин між сім’єю та навчальним закладом, допоможе активізувати взаємодію батьків з учителями, інтегрувати  засоби громадського та сімейного виховання школярів,  знаходити вихід із кризової ситуації у взаємодії «Учень – учитель – батько».