Семінар-практикум вчителів географії «Значення краєзнавчої роботи для розвитку особистості»

Семінар-практикум вчителів географії

«Значення краєзнавчої роботи для розвитку особистості»

Дата проведення: 11.04.2012

Місце проведення: НВК №3

         «Любов до своїх рідних місць має глибокий сенс,  багатий думками і почуттям голосу рідної природи. І в житті не рідко буває, коли цей «голос» кличе до себе людину, тягне її в рідні місця» - так говорив К.Д.Ушинський.

         Природа рідного краю благодатно діє на людину, вона породжує в ній високі почуття і припливи творчої енергії, пробуджує спогади і непомірне щастя.  І чим більше і змістовнішими будуть знання наших учнів про рідний край, свою Батьківщину, тим більше буде можливостей у формуванні благородного розумового почуття: прагнення краще пізнати свій край, глибока пошана і повага до традицій земляків, а головне  наші учні на прикладах своїх предків зрозуміють суть і всю повноту патріотизму та почуття відповідальності перед своїм народом, перед Батьківщиною.

Краю мій прекрасний, неозорий,

Кращого ніж ти не знаю я…

         Неможливо сидячи за партою та користуючись лише підручниками і картами глибоко і повно пізнавати світ. Тут на допомогу вчителеві приходить  частина цього великого світу – край.

Краєзнавство – це всебічне вивчення певної території ( частини країни, області, міста, села, району), вивчення  природи та господарства, історії та культури рідного краю з пізнавальною, науковою, навчально-виховною й практичною метою. Краєзнавство міцно увійшло в загальноосвітню школу і являє собою важливий засіб підвищення якості знань учнів, прояв інтересу до оточуючого середовища. Саме краєзнавству належить провідна роль у формуванні  в учнів духовності, наукового світогляду та виховання патріотизму.

Важливими особливостями шкільного краєзнавства  на сучасному етапі є його суспільно-корисне  направлення, освітньовиховне, природоохоронне, профорієнтаційне спрямування , а також  краєзнавство носить пошуково-дослідницький характер и забезпечує зв'язок вивчення основ науки  з практикою,  життям, оточуючим середовищем.

Шкільне краєзнавство як система навчально-виховної роботи проводиться через основні складові частини національного краєзнавства  (географічне, історичне, природниче, літературне, екологічне, народознавче тощо). Всі ці напрямки утворюють частину єдиного цілого  і є основними структурними елементами загальношкільного краєзнавства, тісно пов’язані між собою  як за  змістом, так і за формами і методами проведення. Комплексний підхід в організації краєзнавчої роботи означає всебічне вивчення рідного краю, і цілеспрямоване збагачення школярів життєвим досвідом, знаннями про природно-економічні умови рідного краю, виховують особистість.

Краєзнавство в школі реалізується  в трьох напрямках: на уроках, факультативних заняттях та в позакласній та позашкільній роботі.  Краєзнавча діяльність дає ефективні результати у випадку, коли в її організації спостерігається системність і безперервність, що сприяє послідовному розширенню і поглибленню краєзнавчих знань та умінь школярів, передбачає організацію його певної системи протягом навчального року.

В  нашій школі   протягом багатьох  років  збирається матеріал в історичних, літературних експедиціях  про культуру і мистецтво рідного краю, викладається курс  – Рідний край  у 8 класі, учні вивчають історію свого  краю, створюють проекти, крокують віртуальними стежками та  крок за кроком дізнаються про минуле і сьогодення свого краю.  Результат такої праці – формування національної гідності учнів, виховання  любові до Батьківщини.  Під  час таких експедицій було зібрано чималу кількість експонатів, тому в школі за 25 років роботи створено  музейний комплекс в який входить музей українського побуту та етнографії, який налічує більше 3000 експонатів,  кімната музей української вишивки, кімната-музей Т.Г.Шевченка та кімната-музей О.Гріна. Це не лише збір старих, історичних речей, це цілі поректи та екскурсії які готують і проводять старшокласники для учнів школи, батьків, гостей , а також  для учнів інших шкіл які із задоволенням приїздять до нас у гості в канікулярний період. Такі екскурсії як  «Моя родина», «Хата моя хата»,»Батькова криниця», «Рушники мої рушники», «Мій родовід»,   родинні вечори, ми їх ще називаємо зустріч поколінь, на яких  запрошують  бабусю, маму та ученицю, а інколи  із залучення тата і дідусі, де в рамках шкільного або класного заходу наші гості розповідають про традиції своєї родини,  співають пісень, читають вірші. В  кімнаті-музеї української вишивки зберігається понад 600 експонатів, вишивка усіх регіонів України: вишиті рушники і картини, одяг  якому більше 100 років, це роботи  матусь наших вчителів, нажаль яких вже немає в живих,  та роботи сьогоднішніх учнів і колишніх випускників, які вивчаючі рідний край його традиції , досліджують   кольорову гаму і техніку свого  регіону  залишили згадку про себе. І саме історичному краєзнавству, вивченню традицій свого народу належить провідна роль у формуванні  духовності дитини та виховання патріотизму.

 Для того, щоб дослідити історію рідного краю звичайно учні разом із вчителями  відвідують екскурсії : обов’язковим  є відвідування перлини Дніпропетровщини -  Петриківського краю, знайомство з майстрами Петриківського розпису,  знайомство з козацькими витоками  с. Гречино, відвідування музею Яворницького музею історії міста Дніпродзержинська,  міста Новомосковськ з відвідуванням Свято Троїцького собору (пам’ятник  історії, охороняється ЮНЕСКО), чоловічого монастиря, конезаводу .

Цінним досвідом для школярів є проведення туристських походів,  екологічних експедицій з метою дослідження екологічних проблем району, міста. Учні школи були неодноразовими учасниками екологічних акцій, вивчали і досліджували проблему знищення скверу в місті, розглядали і висловлювали свою думку щодо утилізації твердих побутових відходів, досліджували екологічний стан мікрорайону та активно приймали участь у його благоустрої , не залишилась поза увагою і проблема радіаційного забруднення міста, району. Такий напрям діяльності формує в учнів  екологічний світогляд, мислення, бажання покращити ситуацію, стати учасником «зеленого руху». Саме  таке шкільне краєзнавство на сучасному етапі  має  суспільно-корисний напрям.

Одним із серйозних  заходів, який розвиває екологічне мислення, дослідницьку діяльність є  екскурсії в природу,  виїзні Дні здоров’я, які стали традиційними для нашої школи і проходять два рази на рік. Під час проведення таких заходів, кожен вчитель працює за окремою програмою, організатори заходи розробляють маршрут по якому клас має пройти і досягти певного результату. Це і історичні станції зі знанням історії рідного краю, орієнтування на місцевості, екологічні та біологічні вікторини, музичні та станції розважальні,звичайно  веселі старти та естафети. Та насамперед ми не забуваємо , що ми в гостях у Природи, залишаємо чистоту, порядок.  Таким чином наші учні  доторкаються до краси, розвивають спостережливість,вчаться любити рідний край.

В позашкільній роботі, під час  проведення  екскурсій в різні міста України  з метою вивчення природних умов та знайомством з історією, традиціями та культурою свого народу  учні нашої школи відвали місто Запоріжжя , доторкнулися  до історії нашого славного козацтва на о. Хортиця, м. Мукачево, селище Загаття  з незрівняними краєвидами , красою гір, термальними водами в якій учні мали можливість в зимовий період поплавати. Можна сказати, що і  традиційним є  відвідування м. Умані -  всесвітньо відомого дендропарку.  Під час такої  екскурсії, вчитель проводить наочний  урок географії.  Учні нашої школи неодноразово відвідали столицю нашої Батьківщини – Київ, де отримали враження  не лише від оглядової екскурсії містом, від відвіданого зоопарку, ботанічного саду, а й звичайно від історії славетного Києва, його храмів, архітектури, музеїв. Учні відвідали парк  під відкритим небом «Київська Русь» за межами міста, познайомились з історією містобудування. Така екскурсія виховує особистість, громадянина гідного своєї держави, адже кожен учень зміг відчути дух нашого народу, і пишатися тим, що він Українець!

Неодноразово побували у місті Львові де ознайомились з його могутністю, та неймовірною красою. Познайомили  ми своїх учнів із красою Криму, о. Херсонес, його історією, пам’ятками архітектури,  містом Севастополем , де учні мали змогу поповнити свої знання про історію ВВв,

м Бахчисараєи,    зимового дня піднялися на гору Чефут-Кале, побували у  Ханському палаці  та познайомили учнів з культурою татарського народу. Такий вид пізнання рідного краю є ефективним: учень прочитав, побачив, доторкнувся, запам’ятав і безмежно полюбив, розвив в собі бажання досліджувати , духовно збагатився. Це формує у підростаючого покоління  пізнання і збереження загальнолюдських цінностей, національної свідомості.

Та краєзнавство має ще й високий потенціал  профорієнтаційного спрямування, мета якого  розширити знання учнів про  промислову діяльність, знайомство з професіями та можливість визначитися, зробити вибір у майбутнє. Важливим значенням  є організація екскурсії на промислове підприємство, метеостанцію, музеї підприємств міста. В ході такої екскурсії учні наочно знайомляться з професією, умовами роботи, соціально адаптуються.  Учні нашої школи відвідали і познайомилися з історією створення Запорізької ГЕС, були  в м. Кременчуці  та відвідали фабрику «Рошен», музеї ДМК та «АЗоТ», заклад  працює і в напрямку до- профільної освіти, де учні також знайомляться з робітничими професіями.

Таким чином краєзнавство всебічно розвиває світогляд учнів, вчить їх  дивитися на світ очима дослідника. Завдяки краєзнавчим спостереженням відбувається активне засвоєння учнями навчального матеріалу і набуття ними навичок необхідних у житті. Багатогранне і різноманітне життя рідного краю дає невичерпний цікавий наочний матеріал для навчання і виховання дітей, допомагає поєднувати теорію  з практикою.

Можливості географічного краєзнавства багатогранні. Воно допомагає конкретизувати найскладніші абстрактні поняття зробити їх дохідливішими, більш  життєвими. Розуміти суть явищ – найважливіша умова свідомого засвоєння учнями навчального матеріалу. Реальне життя є надійним засобом унаочнення. У процесі спостереження, дослідження місцевих природних і суспільних явищ учні легко засвоюють особливості будь-якого об’єкту. У них розвивається спостережливість, уміння виявити зв’язки і взаємозв’язки у природі і суспільстві. Вони вчаться орієнтуватися та проводити вимірні роботи на місцевості.

Саме шкільне географічне краєзнавство на сучасному етапі є важливим засобом зростання національної свідомості на основі конкретних матеріалів своєї місцевості через наукову природо корисну діяльність учнів.

       Та шкільне краєзнавство  здійснюється учнями звичайно під керівництвом вчителя, тому певними умовами успішної краєзнавчої діяльності закладу   буде  сам вчитель  з глибоким знаннями свого предмету, з  бажанням досягти поставленої мети, людина зацікавлена, яка здатна зацікавити  учнів та запалити вогник потягу до цікавого в очах своїх  вихованців. І саме  такі вчителі працюють  в навчально-виховному комплексі №3, талановиті, завзяті до своєї справи В.М.Ярошенко вчитель географії, спеціаліст вищої категорії та Р.В.Маслєніков, вчитель географії та економіки, спеціаліст І категорії, заступник директора з військово-патріотичного виховання які в цьому році пройшли атестацію.