Формування професійних компетентностей учителя у контексті викладання основ здоров’я

УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ МІСЬКОЇ РАДИ

Комунальний заклад «Навчально – виховний комплекс                         «Загальноосвітній навчальний заклад – дошкільний навчальний заклад» № 3 м. Дніпродзержинська»                              Дніпродзержинської міської ради

Виступ на міському семінарі - практикуму вчителів інтегрованого  курсу «Основи здоров’я»

Тема: «Формування професійних компетентностей учителя у контексті викладання основ здоров’я»

Заступник директора з НВР

школи ІІ-ІІІ ступеня

Задьора Т.Г.

…Не просто слухати, а чути,

Не просто відповідати, а міркувати.

Дружно і плідно працювати.

Усі люди відрізняються один від одного, кожен із нас унікальний, має свій колір очей і волосся, характер, настрій.

Заходи  як і уроки бувають різні. Мені дуже хотілось би, щоб ми з вами створили чудову, творчу, змістову співпрацю. Уявіть, урок – це людина, давайте її оживемо ( на екрані поступово з’являються контури людини, на якій поступово зявляється зображення частин тіла).

 Нашому уроку потрібні такі деталі:

 Голова      

 Ми будемо думати , замислюватись, розмірковувати

 Очі  

 Ми будемо бачити, придивлятися, спостерігати

 Вуха

 Ми будемо слухати, прислухатися, чути

 Рот

 Ми будемо говорити і спілкуватися

 Руки, ноги, тулуб       

 Ми будемо виконувати різноманітні рухи

 Серце       

 Ми будемо відчувати, шукати правильне рішення. Адже, як говорив Антуан де Сент- Екзюпері: «Шукати потрібно серцем - найголовнішого очима не побачиш», а щоб наша співпраця була пізнавальною і корисною, ми всі маємо працювати активно, старанно, дружно, наполегливо.

Саме позитивна мотивація діяльності, наявність позитивних психологічних настанов за допомогою слова, почуттів і жестів  активізує  діяльність  учня, створює ситуації успіху для учнів, емоційний комфорт на уроці, що є профілактичним засобом попередження психотравматизму, стресів та неврозів (формування психічного, духовного здоров’я).

  На думку більшості  педагогів, предмет «Основи здоров’я» сприяє формуванню в учнів позитивної мотивації на здоровий спосіб життя, розвитку здоров’язберігаючих компетентностей у дітей та підлітків.

Ще 100 років тому на першому всесвітньому конгресі, присвяченому питанням шкільної гігієни, що відбувся в м. Нюрнберг в 1904 році, був зроблений висновок: діти в школі знаходяться у стані хронічного перевтомлення, що негативно впливає на здоров’я учнів. В 1956 році на семінарі «Здоров’я дітей та школа», який відбувся за підтримки європейського регіонального бюро Всесвітньої організації охорони здоров'я, педагоги та лікарі виказали занепокоєність з приводу «Шкільного стресу». Пізніше, в наступних документах цієї організації все частіше зустрічаються такі поняття як «шкільний стрес», «школофобія» та інші. Відмічено, що інтенсифікація навчального процесу, довгострокове статичне навантаження, подання нової інформації переважно вербально, низький рівень позитивних емоцій – все це визначає зростання негативних змін стану здоров’я сучасних дітей.

Найбільші можливості для здійснення профілактичної роботи, формування здорового способу життя мають загальноосвітні навчальні заклади.

Конвенція ООН про права дитини декларує пріоритет здорового розвитку дітей, але не містить механізму реалізації цієї ідеї. Тому системи освіти багатьох країн не завжди враховують, що в основі хворобливості учнів полягають не тільки медичні проблеми, а також цілий комплекс педагогічних факторів.

         На виконання Закону України  «Про загальну середню освіту» в країні розроблені і прийняті Державний стандарт початкової освіти та Державний стандарт базової та повної середньої освіти. Державними стандартами передбачено надання відповідних знань та формування навичок, необхідних для збереження і зміцнення здоров’я, через різні освітні галузі. Так, Стандартом передбачено «надання учням спеціальних знань і формування умінь збереження власного здоров’я як важливого компонента загальнолюдської культури; зміцнення навичок здорового способу життя; оволодіння способами розвитку фізичних якостей та вдосконалення морфологічних і функціональних можливостей, формування основних життєво важливих рухових вмінь і навичок; сприяння збереженню життя учнів; оволодіння раціональними прийомами запобігання порушенням стану здоров’я; дій у надзвичайних ситуаціях і надання першої допомоги».

 Важливим складником шкільної освіти є формування мотивації до збереження та зміцнення здоров'я.  Саме на досягнення цієї мети й спрямований  інтегрований курс „ Основи здоров’я”.  що за змістом об’єднує питання здоров’я та безпеки життєдіяльності. Мета курсу: формування в учнів свідомого ставлення до свого життя і здоров’я, оволодіння основами здорового способу життя, навичками, у тому числі й життєвими, безпечної для життя і здоров’я поведінки.

Тема моєї доповіді «Формування професійних компетентностей учителя у контексті викладання основ здоров’я»

Професійна компетентність - складова ефективної педагогічної діяльності, знання предмета, методики викладання, педагогіки і психології. Знання сучасного вчителя мають бути звернуті з одного боку до дисципліни яку він викладає, з іншого – до учня, психологію якого вчитель має знати. Готуючись до уроку, вчитель обмірковує його зміст, методику, враховує особливості сприймання учнів певного віку, класу, власних можливостей. Важливою особливістю професійних знань є їх компетентність, що потребує від вчителя вміння  синтезувати матеріал для успішного розв’язання педагогічних задач, аналізу педагогічних ситуацій.  Набуття вчителем професійної компетентності полягає в тому, що професійні знання мають формуватися водночас на всіх рівнях: методичному, теоретичному, методологічному, технологічному – це потребує розвиненого професійного мислення, здатності добирати, аналізувати, синтезувати.  

В моделі професійних компетентностей – вчитель,  уявний зразок складових компонентів, що формують ідеального професіонала який уособлює суспільні запити й потреби, відображає вимоги до вчителя сучасної школи.

1.1.Взаємозвязок елементів педагога у вигляді віртуальної професійної компетентності вчителя: (додаток 1)

Валеологічна компетентність: забезпечує організацію здорового способу життя у фізичній, соціальній, психічній та соціальній сферах; забезпечує організацію власної праці й впровадження, реалізацію здоров’язбережувальної функції розвитку учнів, тобто забезпечення належних умов для нормальної життєдіяльності школярів.

То ж беремо  «Курс на здоров'язбереження!»

         У Національній доктрині розвитку освіти ХХ1 століття відзначено, що „пріоритетним завданням системи освіти є виховання людини в дусі відповідального ставлення до власного здоров’я і  здоров’я оточуючих як до найвищої  цінності. Це здійснюється шляхом розвитку валеологічної освіти, повноцінного медичного обслуговування, оптимізації  режиму навчально – виховного процесу, створення екологічно сприятливого життєвого простору.” Глобальною метою державної системи освіти є формування і розвиток соціально зрілої, творчої особистості. На сучасному етапі спостерігається погіршення стану здоров’я дітей внаслідок екологічної та соціально – економічної кризи.

 В нашому закладі сплановано та реалізовується комплекс здоров’язбережувальних завдань в умовах логічного,  соціокультурного простору загальноосвітньої школи. Кожен учасник навчально-виховного процесу включений до процесу   розвитку саморегуляції, самовиховання, формування  мотивації на здоровий спосіб життя, почуття відповідальності за стан власного здоров’я для успішної соціалізації.

Валеологічна освіта та виховання – (від лат. valeo – будь здоровий) – виховання в учнів потреби у здоров’ї, формування в них наукового розуміння сутності здорового способу життя .

Відомий український поет М. Т. Рильський сказав: "У щастя людського два рівних є крила: троянди й виноград, красиве і корисне". Якраз у цій глибокозмістовній фразі корисним є здоров`я людини.  Без нього вона не може бути щасливою, його не можуть замінити ніякі цінності, його не можна придбати, його можна здобути лише шляхом цілеспрямованої напруженої праці над собою і набуттям знань про здоровий спосіб життя. При цьому слід пам`ятати, що здоров`я - найбільша цінність не лише окремої людини, а й усього суспільства.

Здоров’я – поняття багатопланове. Це не лише відсутність хвороб, а й комфортне психологічне самопочуття, гарний настрій, високий рівень пристосування, благополуччя. Тобто, здоров’я – це гармонійне поєднання фізичного, психічного, духовного і соціального здоров’я, як результат самодисципліни, самопізнання, самореалізації, на основі стійкої потреби бути здоровим. Більшу частину робочого часу доби дитина проводить у школі. Тому однією із задач у процесі навчання являється не тільки навчити, сформувати уміння та навички і розвинути творчій потенціал, а й максимально можливо зберегти здоров’я учнів. Цьому допомагає використання у навчально-виховному процесі здоров’язберігаючих технологій.

Здоров’язберігаючи технології – ті, що створюють безпечні умови для перебування, навчання та праці в школі та ті, що вирішують завдання раціональної організації виховного процесу (з урахуванням вікових, статевих, індивідуальних особливостей та гігієнічних вимог), відповідності навчального та фізичного навантаження можливостям дитини. Мета усіх здоров’язберігаючих освітніх технологій - сформувати в учнів необхідні знання, вміння та навички здорового способу життя, навчити їх використовувати отримані знання в повсякденному житті.

На сучасному етапі основною формою організації навчальної діяльності учнів залишається урок, тому основним напрямком цієї роботи є валеологізація уроку. Сутність валеологічно проведеного уроку полягає в тому, що це урок, який забезпечує дитині і вчителеві збереження та збільшення їх життєвих сил від початку до кінця уроку, тобто який додає і дітям, і вчителеві здоров’я.

          Валеологично проведений урок повинен виховувати, стимулювати у дітей бажання жити, бути здоровими, вчить їх відчувати радість від кожного прожитого дня, показувати їм, що життя – це чудово, викликати у них позитивну самооцінку. Але, в основному поняття «валеологічний урок» ототожнюють тільки з проведенням фізпауз на уроці. Тому важливо, щоб дана форма навчання стала засобом (інструментом) формування здоров’я учнів.

 На уроках основ здоров'я   у цьому руслі можлива робота за кількома напрямками:

• Позитивна мотивація діяльності.

Наявність позитивних психологічних настанов за допомогою слова, почуттів і жестів стабілізує оцінку учня, створює ситуації успіху для учнів, емоційний комфорт на уроці, що є профілактичним засобом попередження психотравматизму, стресів та неврозів (формування психічного, духовного здоров’я).

• Врахування індивідуальних стилів та можливостей навчанняучнів.

Створення середовища для вибору способів навчальної діяльності з урахуванням типу мислення, типу сприйняття, типу темпераменту, рівнів навчальних досягнень учнів, та використання технологій кооперативного навчання забезпечує психологічний захист безпорадності у ситуації неуспішності, створює емоційно-комфортну атмосферу, розвиває творчі здібності, комунікативні уміння, та уміння приймати рішення, формує культуру праці і спілкування, знижує агресивність (формування соціального, духовного, психічного здоров’я учнів). 

• Забезпечення на уроці умов для рухової активності учнів.

Зміна позиції корпуса дитини, проведення фізкультхвилинок, валеопауз, рухових дидактичних ігр, гімнастики для очей, точеного массажу  сприяє профілактики втомлюваності мозку, зниження зору внаслідок тривалого напруження очей, підвищує ефективність пізнавальної діяльності учнів ( формування фізичного, психічного здоров’я учнів).

  • Аромотерапія.

Терапія аромомаслами на визначеному етапі урока відновлює бадьорий життєрадісний тонус, емоційне виснаження учнів, є профілактичним засобом попередження стресів, неврозів, депресій, підвищує працездатність учнів, ефективність їх пізнавальної діяльності (формування психічного, фізичного здоров’я).

• Рефлексивність уроку.

Фіксація власного ставлення до уроку на кожному його етапі за допомогою зорових сигналів, малюнків, схем, усної відповіді формує свідомість, самосвідомість, критичне мислення учнів, що до знань або інформації отриманій на уроці, готовності використовувати її в житті за межами уроку, і школи ( формування психічного, соціального здоров’я).

Таким чином, валеологічно проведений урок допомагає постійно підтримувати високий рівень працездатності, швидко відновлювати цей рівень за рахунок внутрішніх резервів організму, зберігати внутрішній спокій або емоційну стійкість, а також відновлювати душевну рівновагу після стресових ситуацій.

        

«Турбота про здоров’я – це найважливіша праця вихователя. Від життєдіяльності, бадьорості дітей залежить їхнє духовне життя, світогляд, розумовий розвиток, міцність знань, віра у власні сили» В.Сухомлинський

З досвіду роботи…

Основними завданнями школи І ступеня (1 - 4 класи) є забезпечення базового рівня освіти, оволодіння основами валеологічної освіти, розумової праці; формування в учнів стійкого пізнавального інтересу та фізичних навичок. Уроки фізичної культури в початкових класах спрямовані на розвиток і зміцнення організму, оволодіння основними руховими навичками, формування правильної постави, виховання в учнів моральних та вольових якостей. Заняття проводяться в основному із застосуванням  ігрових  технологій.

         У школі ІІ ступеня ( 5 – 9 класи ) особлива увага звертається на дотримання принципу наступності, всебічний розвиток школярів, формування ціннісних пріоритетів. В основі курсу  „Основи  здоров’я” – принципи наступності та послідовності. Результати навчання залежать від ступеня розвитку ціннісних компетентностей школярів, їх саморозвитку та самоосвіти, продуктивної творчої діяльності.

За роки навчання в школі учні мають здобути глибокі, різнобічні знання про здоров’я людини з різних галузей науки, що є підґрунтям для формування умінь і навичок, які допомагають людині підтримувати власне здоров’я. Обов’язковим є зв'язок із життєвим досвідом дітей, урахування умов в яких вони перебувають удома.

Проводяться здоров’язберігаючі хвилинки, які називаються "паузами збереження, розвитку і зміцнення фізичного, психічного, духовного та соціального здоров’я" для розвитку життєвих навичок, що сприяють фізичному здоров’ю, застосовуються комплекси вправ, спрямовані на зміцнення і підтримку м’язів та органів дихання, що розраховані на обмежений простір (коригувальні вправи, імітаційні вправи, фізкультхвилинки, віршовані фізкультпаузи).  Такі вправи є ефективним засобом активного відпочинку дітей, сприяють позбавленню втомлюваності, підвищенню розумової активності.

Моніторингові дослідження показали, що 96 % учнів подобається цей навчальний предмет, а 82 % − хотіли б вивчати його наступного року. Усі респонденти підкреслюють, що на уроках із ними відпрацьовуються життєві та спеціальні навички. Більше половини учнів підкреслили, що на уроках основ здоров’я їх навчають толерантного ставлення до ВІЛ-інфікованих людей. Майже всі підлітки обізнані про шкідливий вплив на організм людини тютюнокуріння, вживання алкогольних напоїв, наркотиків; використовують набуті знання, уміння і навички у повсякденному житті; обговорюють питання здоров’я та безпеки з батьками, рідними та друзями.

Разом із тим результати досліджень застерігають, що поінформованість школярів про ризики для здоров’я та негативний вплив на їх організм психостимулюючих речовин (нікотину, алкоголю, наркотиків) не завжди підкріплюється відповідною поведінкою кожного третього підлітка. Отже нагальною залишається потреба у формуванні основ здорового способу життя учнів через навчальний предмет «Основи здоров’я».

 Також не можу не зазначити…Здоров’я дитини починається в сім’ї,- такого висновку дійшла Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) на основі численних досліджень. Особливе значення для реалізації програмових вимог має співпраця з сім’єю, мотивація  дітей на самоконтроль у щоденному виконанні правил щодо збереження, безпеки життя свого й оточуючих.

 Тому в сучасних умовах, на нашу думку, педагогічна просвіта батьків має стати водночас і формою, і умовою спільної праці школи і родини у розв’язанні проблеми формування здорового способу життя… але про це ми поговоримо пізніше.

Здоров’я — розкіш для людини,

Найбільша цінність у житті.

Як є здоров’я день при днині,

Можливість є йти до мети.

Тоді є радість, щастя, диво,

Краса у крапельці роси.

Тоді людина йде щасливо,

До досягнення МЕТИ